Сон, страх і гнів: коли почуттів забагато
Поведінка дитини може змінюватися, коли навколо забагато напруги. Це не робить її поганою й не зобов’язує вас усе витримати без допомоги.
Малі кроки до контакту
Це не список обов’язків. Оберіть те, що може бути посильним для вашої родини зараз.
- 1
Помічайте, а не оцінюйте
Замість «ти знову вередуєш» можна сказати: «Бачу, що тобі зараз дуже важко».
- 2
Повертайте передбачуваність
Однаковий вечірній порядок, проста їжа, прогулянка чи тиха гра можуть допомогти дню мати зрозумілий ритм.
- 3
Бережіть місце для себе
Якщо ви відчуваєте, що зриваєтеся, попросіть іншого дорослого побути поруч або зробіть коротку паузу, коли це безпечно.
Можна не мати всіх відповідей. Можна шукати їх разом.
Чого краще уникати
Не карайте дитину за реакцію на напругу та не вимагайте, щоб вона заспокоїлася одразу.
Коли варто шукати додаткову підтримку
Кошмари, біль, мовчання, сильний гнів або потреба постійно триматися поруч можуть бути реакціями на важкі події. Якщо вони не минають із часом чи відчутно порушують життя родини, зверніться до фахівця.
Джерела й перевірка
Ми посилаємося на матеріали першоджерел і перевіряємо маршрути допомоги окремо. Зовнішні сторінки можуть оновлюватися.
- UNICEF: як говорити з дітьми про конфлікт і війну
Поради про вікову мову, уважне слухання, обмеження потоку важких новин і продовження розмови.
- UNICEF: підтримка дитини після вимушеного переїзду
Матеріал про пояснення змін, знайомі речі, рутину, гру та контакт із дитиною після виїзду з дому.
Коли хочеться читати глибше