Що робити, коли тривога не відпускає
Тривога може звучати словами, сльозами, гнівом або мовчанням. Спершу дитині часто потрібен контакт, а не пояснення.
Назвіть те, що помічаєте
Замість «не хвилюйся» можна сказати: «Бачу, що тобі зараз страшно» або «Схоже, тобі важко зібратися». Так дитина чує, що її стан помітили без осуду.
Не обов’язково одразу шукати причину. Іноді достатньо посидіти поруч, запропонувати води або запитати, чи хочеться обіймів.
Поверніться до простого й знайомого
Перед сном або після важкого дня корисно обирати заняття, де не треба нічого доводити: малювання, пазл, тиха музика, читання чи повільна прогулянка.
Однаковий порядок кількох кроків може стати опорою. Він не прибирає тривогу миттєво, але робить наступний момент зрозумілішим.
Бережіть і дорослого поруч
Дитині важко заспокоїтися, коли дорослий уже на межі. Якщо це можливо, розділіть турботу з іншою близькою людиною або дайте собі коротку безпечну паузу.
Коли переживання довго заважають дитині спати, навчатися, бути з близькими або коли з’являється небезпека для неї чи інших, варто звернутися по фахову підтримку.